м.Львів, вул. Кос-Анатольського, 4
пн-пт: 9:00-17:00 | сб: 10:00-14:00
тел. (032) 245-60-75
(067) 674-92-22
урологічний та гінекологічний кабінети, анонімність,
діагностика та лікування

Ататюрк

Ататюрк

Все життя Мустафи «Кемаля» (Мустафи Досконалого) було присвячене служінню батьківщині, що, звичайно ж, створювало певні труднощі в особистому житті. У 1934 році, після прийняття нового закону про прізвища, на знак великої любові й поваги з боку народу йому присвоїли прізвище Ататюрк, що означає «батько турків».
Після звільнення Ізміра від греків, Ататюрк прибув до міста в штаб-квартиру, де познайомився з Латіфе Ханим. Перше знайомство було недовгим, але Латіфа зачарувала президента своєю яскравістю. У січні 1923 року він попросив батьків Латіфа дати згоду на їхній шлюб. На весіллі наречена з'явилася з відкритим обличчям, що було нечувано на ті часи. Латіфа супроводжувала Ататюрка в його поїздках по країні, причому навіть в дуже далекі куточки. Однак ставлення між подружжям ставали все більш напруженими, і 5 серпня 1925 року вони розлучилися. Рідних дітей у «Кемаля» не було, і він узяв на виховання сім дівчаток і двох хлопчиків-сиріт.
Величезне значення мають реформи Ататюрка, що надали турецьким жінкам рівні права з чоловіками. «Кемаль» високо цінував внесок жінок у боротьбу за національне визволення і підкреслював, що в «турецькому суспільстві жінка не повинна відставати від чоловіка у галузі науки, освіти і культури, а можливо, навіть і випереджати його». Закликаючи туркень носити європейські сукні та відкривати обличчя, Ататюрк також привітав жінок у суспільному житті і прагнув до їх інтеграції в суспільство.