м.Львів, вул. Кос-Анатольського, 4
пн-пт: 9:00-17:00 | сб: 10:00-14:00
тел. (032) 245-60-75
(067) 674-92-22
урологічний та гінекологічний кабінети, анонімність,
діагностика та лікування

Трійний тест

Потрійний тест пренатального скринінгу ІІ триместру вагітності

Скринінг материнських сироваткових маркерів став важливим інструментом серед акушерів-гінекологів з метою визначення вагітності з підвищеним ризиком для таких аномалій плоду, як дефекти нервової трубки, трисомія 21 (синдром Дауна) і трисомія 18 (синдром Едвардса). Пренатальний скринінг II триместру вагітності полягає у визначенні ХГЛ, вільного естріолу, АФП, плацентарного лактогену в сироватці, які виробляються плодом і плацентою. Отримані абсолютні значення цих сироваткових маркерів разом з клінічними даними матері (вік матері, гестаційний вік, вага, расова приналежність, діабетичний статус, куріння, кількість плодів, запліднення in vitro) використовуються в аналітичній діагностиці ризику і подальшої тактики ведення вагітності.

Потрійний тест включає в себе:
-Визначення трьох біохімічних маркерів у сироватці матері: АФП, бета-ХГЛ і вільного естріолу.
-Розрахунок MoM (розмаїття медіани) для АФП і бета-ХГЛ (розділити отримане абсолютне значення на відповідну медіану гестаційного віку).
-Ризик синдрому Дауна при народженні (розраховується на підставі MoM з поправкою для кожного з цих трьох маркерів і віку матері при народженні).
-Ризик дефекту нервової трубки при народженні (розрахований на основі MoM з поправкою для АФП і материнського віку).
-Ризик трисомії 18 при народженні (розрахований на основі MoM з поправкою для АФП і бета ХГЛ, а також і віку матері).

Запліднення in vitro
Дослідження показали, що рівень в сироватці маркерів змінюється при виникненні вагітності шляхом штучного запліднення. Як правило, рівні ХГЛ вище, а рівні естріолу вільного нижче.
Також можливі варіанти пояснення підвищеного ризику-це:
-помилковий розрахунок гестаційного віку;
-звичайні коливання сироваткових маркерів, залежно від дня / тижня вагітності;
-багатоплідна вагітність;
-хромосомні аномалії в попередньому поколінні;
-структурні аномалії плаценти;
-дефекти черевної стінки;
-недавня матково-плацентарна кровотеча.
Існують і додаткові методи дослідження, які відіграють також важливу роль у встановленні ризику і прийняття рішення про подальшу тактику ведення вагітності:
генетичні консультації,
УЗД,
амніоцентез для хромосомного аналізу,
визначення АФП в амніотичній рідини.

У разі отримання даних щодо підвищеного ризику аномалій плоду при народженні, тільки лікар акушер-гінеколог приймає рішення про доцільність проведення додаткових методів діагностики (генетична експертиза, інвазивні методи). Розраховані ризики залежать від правильності інформації, яка надана пацієнтом і лікарем.