м.Львів, вул. Кос-Анатольського, 4
пн-пт: 9:00-17:00 | сб: 10:00-14:00
тел. (032) 245-60-75
(067) 674-92-22
урологічний та гінекологічний кабінети, анонімність,
діагностика та лікування

Лістеріоз

Лістеріоз

Лістеріоз - інфекційне захворювання, що викликається Listeria monocytogenes; характеризується ураженням лімфатичних вузлів, часто септицемією. Зв'язок інфекції з урогенітальною патологією був встановлений лише недавно.

Етіологія

Лістерії є аеробами, це дрібні короткі (коккоподібні) грампозитивні неспороутворюючі рухомі палички з тенденцією до утворення ланцюжків з трьох, п'яти і більше клітин, а в шорстких колоніях – подовжених або ниткоподібних форм. У старих культурах лістерії можуть бути грамнегативні. Рухомі, з перитрихіальними джгутиками (при вирощуванні при 20-25 ºС). При 37 ºС зустрічаються лише нечисленні джгутики, зазвичай один полярний джгутик, рідко два – чотири, іноді жодного.

З глюкози і деяких інших вуглеводів лістерії утворюють кислоту (але не газ!).

Можна встановити ряд антигенних типів, визначаючи О- і Н-антигени. Існує щонайменше сім антигенних типів лістерії. Спонтанні інфекції спостерігаються і у тварин, як домашніх, так і диких, і у людей. При появі захворювання можуть розвиватися септицемія і осередкові абсцеси у внутрішніх органах.

Шляхи передачі

Резервуаром інфекції є гризуни, рідше – сільськогосподарські тварини. Основний шлях зараження – аліментарний. Передача лістеріозної інфекції може здійснюватися статевим шляхом; доведено внутрішньоутробне зараження плоду або новонародженого від хворої матері.

Епідеміологія і загальна патологія

Інфекційні захворювання, викликані лістеріями, у людини зустрічається рідко. Проте з'являється все більше повідомлень про лістеріоз новонароджених. Приблизно в 20 % випадків сепсис у новонароджених обумовлений цими мікроорганізмами.

При внутрішньоутробному інфікуванні лістеріями розвивається септичний грануломатоз. Діти народжуються недоношеними, з симптомами пневмонії. Нерідко виникає внутрішньоутробний сепсис, який приводить до загибелі плоду або згодом новонародженого.

При пізньому синдромі ускладнень вагітності не спостерігається, проте у новонароджених дітей розвиваються менінгіти і менінгоенцефаліти. Менінгіти і менінгоенцефаліти супроводжуються значною бактеріємією, в таких випадках відзначається висока смертність.

Ймовірно, безсимптомні лістеріозні інфекції широко поширені. За певних умов можуть з'являтися захворювання, пов'язані з генітальним джерелом збудника; лістеріоз може з'являтися як вторинне захворювання у хворих лімфомами, при іммунодефіцитних станах, зокрема при СНІДі.

Клініка

У дорослих лістеріозні інфекції мають тенденцію до субклінічної течії. Не дивлячись на наявність в сироватці крові таких хворих IgG-антитіл, може відбутися активація латентної інфекції. У цих випадках спостерігається менш інтенсивне інфікування плаценти і менш серйозні ураження плоду.

Як правило, лістерії у дорослих викликають захворювання, клінічно важко розпізнаване, яке може бути виявлене тільки чутливими серологічними методами.

Вроджені інфекції, викликані цими збудниками, протікають з вираженими ознаками хвороби: у плоду і у новонароджених розвиваються менінгоенцефаліт, пневмонія, септичні стани, післяродові ускладнення. Основні симптоми лістеріозної пневмонії у новонароджених: лихоманка, задишка, закладеність носа, ціаноз, порушення бронхіальної прохідності, розвиток гнійного плевриту. Спостерігається жовтяниця, рідше – збільшення селезінки. Після одужання у значної частини реконвалесцентів зберігаються симптоми ураження ЦНС.

Діагностика

Заснована на виділенні мікроорганізмів з крові, сечі, виділень шийки матки, а також із спинномозкової рідини. Зростання культур лістерій на простих середовищах стимулюється при додаванні в них крові, асцитичної рідини і глюкози.

У мазках з 18-24-годинних колоній виявляється типове дифтероїдно-палісадне розташування мікроорганізмів з невеликою кількістю S- або R-форм.

З патологічного матеріалу лістерії виділяються легше, якщо тканини до внесення на поверхню живильного середовища протягом декількох тижнів зберігають при 4ºС

Лікування

Хоча трансплацентарне зараження лістеріозом майже завжди приводить до аборту плоду, лікування у вагітних слід починати до пологів. Для цього при підвищенні температури тіла у кожної вагітної доцільно проводити бактеріологічне дослідження крові і виділень шийки матки з метою виявлення лістеріозної інфекції.

Терапія лістеріозу повинна включати комбіноване застосування ампіциліну і канаміцину або гентаміцину протягом 7-10 днів. Необхідно проводити дослідження чутливості збудника до антибіотиків в процесі лікування і вносити відповідні корективи. Клінічне одужання спостерігається і при лікуванні хворих ампіциліном з тетрацикліном. Лістерії також чутливі до багатьох інших антибіотиків, але не чутливі до поліміксину В. При лікуванні лістеріозу у вагітних призначають тетрациклін з подальшим застосуванням сульфадімезіну.

Профілактика лістеріозу включає боротьбу із захворюванням серед домашніх тварин, дератизацію. Вагітних, зайнятих в тваринництві, слід тимчасово переводити на роботу, не пов`язану з постійним контактом з тваринами. Вживання непастеризованого молока і забрудненої води повинне бути виключене.