Пн - Пт 9:00 - 17:00

Сб 10:00 - 14:00

Львів, вул. Кос-Анатольського, 4

Львів, вул. Кос-Анатольського, 4

Дерматовенерологія

Бактеріальний вагіноз

Бактеріальний вагіноз
Бактеріальний вагіноз (гарднерельоз) – це захворювання зовсім недавно було виділено в окрему нозологічну форму. Воно визначається як інфекційний незапальний синдром, пов'язаний з дизбіозом піхвового біотипу, і характеризується масивним розмноженням суворо–анаеробних грамвід’ємних бактерій і зникненням Н202–продуктуючих лактобацил.

Простіше кажучи – це дизбактеріоз піхви, тобто стан, при якому порушується співвідношення мікроорганізмів, що в нормі живуть у піхві. Тих, яких повинно бути більше (молочнокислих бактерій), стає менше, і навпаки, ті, яких в нормі повинно бути небагато, розмножуються.

Гарднерела – одна з тих бактерій, що викликає баквагіноз. Даний патологічний процес може викликатися і асоціаціями анаеробних бактерій Рерtоstгерtососсus sрр., Васtегоіdes sрр., Моbiluncus spp., Fusobacterium spp., найчастіше порушення дизбіозу в піхві викликають М.hominis та U.urealyticum.

Таким чином, вагіноз – це не інфекція,а стан. Особливістю бактеріоскопічної картини при вагінозі є невелика кількість лейкоцитів. Тому цей стан називається вагіноз (захворювання піхви), а не вагініт (запалення піхви).

У нормі в піхві підтримується кисле, багате киснем середовище, сприятливе для розмноження молочнокислих бактерій. При зміні умов середовища (відсутність кисню і злужнення середовища) молочнокислі бактерії витісняються гарднерелами та іншими бактеріями, які живуть у лужному середовищі.

За даними Наукового центру АГIП РАМН, бактеріальний вагіноз виявляється у 24% практично здорових жінок і у 61% пацієнток з клінічними проявами неспецифічного кольпіту, переважно в ранньому репродуктивному віці. 
Розвитку бактеріального вагінозу можуть сприяти різні ендогенні та екзогенні фактори.

Ендогенні (внутрішні): • зміна гормонального статусу; 
• порушення менструального циклу; 
• зниження імунологічної реактивності; 
• використання гормональних середників, імунодепресантів; 
• порушення мікрофлори кишківника, хронічні захворювання кишківника та інші стани, які викликають дизбактеріоз (молочно–кислі бактерії приходять з їжею і живуть в кишківнику).

Екзогенні (зовнішні): 
• тривалий прийом антибіотиків; 
• перенесені і супутні запалення сечостатевого тракту; 
• носіння щільно прилягаючої синтетичної білизни, облягаючи синтетичні штани, тобто створення перешкоди для проникнення кисню, зловживання прокладками „на щодень” і тампонами; 
• неправильне харчування – нестача в раціоні кисломолочних продуктів, які є джерелом молочно–кислих бактерій; 
• часта зміна статевого партнера; 
• тривале використання ВМС з метою контрацепції (більше 5 років).


Клінічний перебіг
Розрізняють два варіанти клінічного перебігу бактеріального вагінозу: безсимптомний і з клінічними симптомами.

При безсимптомному перебігу відсутні клінічні прояви захворювання при позитивних лабораторних ознаках.

Другий варіант перебігу характеризується: тривалими (в середньому 2–3 роки), масивними, густими, однорідними, молочного або сірого кольору виділеннями, переважно з неприємним запахом „гнилої риби” (який виникає в результаті розпаду амінів, що виробляються анаеробними бактеріями). Ознаки запалення спостерігаються у половини пацієнток, 50% жінок скаржаться на вульвовагінальне подразнення у вигляді свербіння і печії, а також на неприємні відчуття при статевому акті.

Можливі ускладнення при бактеріальному вагінозі: рецидивуючі запальні захворювання органів репродуктивної системи і сечовивідних шляхів; патологічні маткові кровотечі; ріст ускладнень після операцій на органах малого тазу і кесарському розтині; передчасний розрив плідних оболонок при пологах; хоріонамніоніт; післяпологовий ендометрит; зниження ваги і поява пневмонії у новонародженого.


Діагностика 
Матеріалом для діагностики є виділення з цервікального каналу, стінок піхви, а також сеча. „Золотий діагностичний стандарт” включає чотири діагностичні критерії, які можуть бути виконані в кабінеті лікаря: виявлення „ключових” клітин (більше 20%); піхвовий рН >4,5; гомогенні кремоподібні піхвові виділення; позитивна проба з 10% КОН (аміновий тест). 
Наявність як мінімум трьох з перерахованих критеріїв може служити основою для постановки діагнозу "бактеріальний вагіноз". Виділення в мазку Gardnerella vaginalis не є підставою для постановки діагнозу, оскільки 58% жінок без бактеріального вагінозу мають високий рівень цих бактерій у піхвовому секреті. Більш точно бактеріальний вагіноз виявляється за допомогою бактеріологічного дослідження (посів). Особливо корисний цей метод для контролю ефективності лікування.


Лікування

 Першим етапом є пригнічення надлишкової кількості „поганих” бактерій, другим – заселення звільненої ніші „добрими”. Тому спочатку використовують препарати проти анаеробних (безкисневих) бактерій: в основному місцево у вигляді свічок і гелю, іноді системно у вигляді таблеток. Після цього піхву заселяють молочнокислими бактеріями.

Призначається дієта, яка їх містить (біокефір, йогурти, квашена капуста), додаткові препарати молочних бактерій – всередину і місцево. Призначення препаратів молочнокислих бактерій можливе тільки після перездачі аналізів і переконання в тому, що немає вагінального кандидозу („молочниці”), який часто розвивається на фоні лікування вагінозу і прогресує в кислому середовищі, разом з молочнокислими бактеріями. Паралельно ідеально обстежитися на дизбактеріоз кишківника, і при необхідності пролікувати його. Дизбактеріоз рідко розвивається ізольовано і „на пустому місті” – як правило, це загальний для організму процес, і має свої причини і сприятливі фактори. Ефективність лікування оцінюється за зникненням суб’єктивних відчуттів, динамікою клінічних симптомів захворювання, нормалізацією лабораторних показників.

Перше клініко–лабораторне дослідження слід проводити через тиждень після завершення терапії, повторно – через 4–6 тижнів.


Жінки!

• Якщо у Вас з’явились незначні виділення, що супроводжуються різким запахом, не спішіть звинувачувати партнера у зраді або грішити на заразу в басейні. 
• Відмовтеся на час від прокладок „на щодень”, які маскують негаразди, а також порушують кисневий режим. 
• Сходіть до гінеколога і виконуйте вказані призначення, збагатіть свій раціон молочнокислими продуктами. 
• Під час лікування статеве життя можливе; метод контрацепції будь–який (якщо Ви використовуєте оральні контрацептиви, то пам’ятайте, що їх ефективність знижується при одночасному прийомі антибіотиків, і в цей час потрібні додаткові бар’єрні методи контрацепції). 
• Після лікування треба зробити повторний мазок.

Чоловіки!

• Якщо Ви підозрюєте у своєї партнерки гінекологічні розлади, переконайте її не займатися самолікуванням, а звернутися до кваліфікованого спеціаліста. 
• Іноді чоловіки є носіями гарднерел,тоді лікуватись потрібно обидвом партнерам, за всіма правилами. 
• Статеве життя під час лікування вагінозу можливе з використанням презервативів.

Бешиха (Рожа)
Атопічний дерматит

Читайте також:

 

Коментарі

Комментарі поки що відсутні
Вже зарегистрированны? Увійти на сайт
Гість
Середа, 05 серпня 2020
Якщо ви хочете зареєструватися, будь ласка заповните форми імені і ім'я користувача.
Клініка Венера Львів. Медичний центр Венера.

79066, Львів,
вул. Кос-Анатольського, 4
+38 067 674 9222

+38 063 748 09 90

© 2001-2020 Медичний центр Венера. Design & Developed by LibertITech

Львів, вул. Кос-Анатольського, 4

Замовити консультацію Надішліть нам свій номер телефону і ми Вам зателефонуємо!
Обов'язкове поле
Обов'язкове поле
Дякуємо. Ми отримали ваш запит. Ми зв'яжемося з вами як можна швидше.