Сифіліс

Збудник сифілісу – бліда спірохета.

Шлях передачі – в основному статевий, іноді при тісному побутовому контакті, можливо зараження дитини через молоко матері. Відомі непоодинокі випадки захворювання при переливанні крові (в минулому), але зараз, у зв`язку з обмеженням переливання крові (тільки одногрупної ) та контролем на станціях переливання, такі випадки не реєструються, можливе трансплацентарне зараження плоду під час вагітності (у хворих жінок).

Інкубаційний період (період від попадання збудника в організм до появи клініки) становить в середньому 21-24 дні. Спочатку спостерігаються ерозії або виразки на статевих органах (так званий твердий шанкр). Через 7-10 днів відбувається збільшення пахових лімфатичних вузлів спочатку з однієї сторони, а потім з двох сторін.

Наступним (вторинним) етапом є висипка на слизових та тулубі. Захворювання має певну стадійність перебігу, тому, кратно 21 дню, клініка висипу змінюється, то зникає, то з`являється з більшою інтенсивністю та характеризується тенденцією до злиття елементів. Не завжди висип помічає хвора людина, це краще видно при додатковому освітленні, ще краще коли цей огляд проводить спеціаліст.

Третинні форми з гумозними ураженнями шкіри, кісток, печінки, легень, серця та змін центральної нервової системи зараз, у зв`язку з налагодженою системою надання допомоги, не трапляються.

Захворювання повністю виліковне. Думка, що "воно" заліковується є неправильною і має певне відношення до випадків серорезистентних форм (це коли результати обстеження корві RW, РІФ, РІБТ) слабопозитивні після курсу лікування, але такі особи не представляють загрози для оточуючих та своїм статевим партнерам.

Вчасне звернення до лікаря дає можливість поставити правильний діагноз (віддеференціювати від герпесу, балатопоститу, парасифілісу, корости, гострокінцевих кондилом та інших) та провести адекватне лікування.