Киста жовтого тіла

Киста жовтого тіла, як правило, протікає безсимптомно і піддається зворотному розвитку протягом 2-3 міс. Клітини кист жовтого тіла, як і клітини фолікулярних кист, продукують жіночі статеві гормони. Головний секрет жовтого тіла – прогестерон, тому кисти жовтого тіла, на відміну від фолікулярних кист, можуть спричиняти порушення менструального циклу за рахунок продовження ефектів прогестерону. Інколи кисти жовтого тіла можуть провокувати маткові кровотечі за рахунок нерівномірного відторгнення ендометрію.

Киста жовтого тіла діагностується при ультразвуковому дослідженні на ранніх термінах вагітності. Діаметр може бути до 40-50 мм, а зрідка і 60-90 мм. Як правило після 14-16 тижнів киста схильна до зворотного розвитку, тому що гормональну функцію бере на себе плацента. Киста жовтого тіла не має для майбутньої мами жодної загрози, швидше навіть навпаки - відсутність кисти з ранніх термінів вагітності може бути неблагопріємним симптомом (загроза переривання вагітності унаслідок гормональної недостатності.)

При гінекологічному дослідженні киста жовтого тіла визначається як пухлиноподібний утвір в ділянці яйника. При ультразвуковому дослідження візуалізується анехогенний однорідний утвір округлої форми з чіткими рівними контурами, інколи в ньому виявляється дрібнодисперсний вміст (кров). Хворі з безсимптомними, невеликими кистами (діаметром до 6-8 см) спостерігаються у гінеколога протягом 2-3 міс.

При кистах більшого розміру, а також при розриві кисти або перекруті її ніжки проводиться оперативне лікування. Вилущування кисти і ушивання її стінки, резекцію яйника в межах здорових тканин останніми роками виконують під час лапароскопії. В разі некротичних змін яйника при перекруті ніжки кисти проводять лапаротомію і видалення яйника.

Прогноз сприятливий.