Дисменорея. Як лікувати болючі місячні?

„Знову цей біль понизу живота, ломота в кістках, „ватні” руки і ноги. Настрій жахливий. Не хочеться вставати з ліжка, а треба йти на роботу. А ще ті жахливі перепади, від жару до холоду на протязі дня і цей нестерпний стан на межі запаморочення. Починаються місячні. Що ж мені робити...?”

Мабуть, вже не так багато знайдеться жінок, яким в своєму житті не доводилось так розпочинати ранок в дні перед початком місячних. А вже ті кому доводилось, не будуть заперечувати, що ця проблема була, є і залишається актуальною в їхньому житті. 
За даними різних дослідників, частота дисменореї коливається від 8-80%. Точніше сказати не можливо, так як враховуються лише ті випадки, що супроводжуються значним погіршенням загального стану жінки і потребують лікарського втручання.

Більшість жінок воліють терпеливо очікувати закінчення критичних днів і вживати спазмолітики.

Шановні жінки, пропоную Вам розібратись в причинах, що призводять до виникнення дисменореї, і зробити для себе висновок, чи треба з цим щось робити, чи ні?

Дисменорея (син.: альгодисменорея, альгоменорея) – болючі менструації, що не пов’язані з органічними порушеннями. Якщо бути точнішим, це циклічний патологічний процес, що в дні менструації супроводжується: болючістю понизу живота, загальною слабкістю, нудотою, блювотою, головокружінням, відсутністю апетиту, підвищенням температури тіла до 37-38 С, втратою свідомості.

В меншій мірі, ці скарги можуть передувати початку менструації. Такий стан виснажує нервову систему, призводить до втрати працездатності і знижує роботу пам’яті.
Для дисменореї характерний дуже багатогранний комплекс симптомів, тому для зручності діагностики лікарі так класифікують це захворювання:

1. Емоціонально-психічні симптоми: дратівливість, булімія (підвищенний апетит), депресія, сонливість, безсоння і непереносимість запахів, спотворення смаку;
2. Вегетативні симптоми: нудота, відрижка, гикавка, відчуття жару, пітливість, гіпертермія, сухість в роті, часте сечовипускання, здуття живота;
3. Вегето-судинні симптоми: втрата свідомості, головокружіння, тахікардія (часте серцебиття), брадикардія (сповільнене серцебиття), болі в серці, похолодання кінцівок, оніміння рук і ніг, набряк повік, обличчя;
4. Обмінно-ендокринні симптоми: блювота, відчуття “ватних” ніг, загальна різка слабкість, свербіж шкіри, біль в суглобах, набряки;

Також, дисменорею поділяють на: первинну і вторинну.

Первинна – з’являється в підлітковому віці, через 1-3 роки після першої місячки (менархе), з початком овуляції. Біль, як правило, з’являється за 12 годин до початку або в перший день менструального циклу і продовжується на протязі 2-42 годин, або на протязі всієї менструації. Він може бути переймоподібний, ниючий, розпираючий, можлива навіть іррадіація в пряму кишку або сечовий міхур.

Як правило, на дисменорею страждають жінки, що мають нерегулярний менструальний цикл. Це цілком закономірно, так як виникнення больових відчуттів безпосередньо пов’язано з рівнем естрогенів (жіночих гормонів) і концентрацією таких речовин, як простагландини. Початок менструації супроводжується відторгненням внутрішнього шару матки – ендометрію. Саме відторгнення цього функціонального шару призводить до вивільнення простагландинів, які в свою чергу, посилюють скоротливу діяльність матки. А вже посилена скоротлива робота матки призводить до спазму судин і локальної ішемії (погіршення кровопостачання), які викликають больові відчуття. В реальності, цей процес виглядає значно складніше. Але для нас цього достатньо, щоб зрозуміти, що в основі виникнення цієї проблеми лежить три основних фактори:
1) спазм і ішемія судин матки;
2) підвищене виділення простагландинів;
3) гормональна недостатність.

Виходячи з цього, лікарі створили схему поступового лікування дисменореї.
На першому місці – використання спазмолітиків (но-шпа, папаверин). Інколи, цього цілком достатньо для усунення скарг пацієнтки.

Якщо недостатньо, тоді переходять до застосування нестероїдних протизапальних препаратів (анальгін, аспірин, індометацин, ібупрофен, мефенамінова к-та, напроксен та інші). Простіше кажучи, анальгетиків. Їх дія спрямована на зниження рівня простагландинів в організмі.
На третьому і останньому місці знаходяться гормональні препарати, що дозволяють нормалізувати рівень гормонів в організмі жінки і врегулювати менструальний цикл. Підбір гормональних препаратів, здійснюється лише лікарем – гінекологом після ретельного обстеження жінки.

На перший погляд, ситуація не складна і проблема легко вирішується. Але це лише на перший погляд. Насправді все складніше, адже кожен організм - це індивідуальна система, і кожна жінка має свій поріг больової чутливості.

Так, є жінки, які здатні витримати сильний біль, при якому інші, не зможуть піднятись з ліжка. І це не останній „камінь спотикання” на нашому шляху.

Існує таке поняття, як вторинна дисменорея – причиною виникнення якої є органічні порушень в статевій сфері (аномалії розвитку жіночих статевих органів, запальні захворювання органів малого тазу, ендометріоз, доброякісні пухлини матки).

Є лише один спосіб позбавитись вторинної дисменореї – це лікування основного захворювання.

До якого ж ми можемо дійти висновку:

1. Дисменорею не тільки бажано, а й треба лікувати. Хоча б заради того, щоб підвищити якість життя самої жінки.
2. Під „маскою” дисменореї можуть приховуватись будь-які інші гінекологічні захворювання, що потребують лікування. 
3. Лікування дисменореї має здійснювати досвідчений лікар-гінеколог, який зможе провести детальну діагностику і призначити адекватне лікування.

Шановні жінки, годі терпіти біль і нездужання!