Внутрішньоматкова інсемінація: що це таке, як проводиться

Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ) – це введення обробленої сперми в порожнину матки поза статевого акту. Цей метод використовується в клінічній медицині більше 200 років для лікування безплідних пар. Перше задокументоване використання інсемінації спермою чоловіка було зроблено в 1770 році.

Покази для проведення внутрішньоматкової інсемінації спермою чоловіка

З боку чоловіка:

- субфертильна сперма – невиражене зниження запліднюючої здатності сперми ("Чоловіче безпліддя");

- еякуляторно-сексуальні розлади.

З боку жінки:

- цервікальний фактор безпліддя – зміна властивостей слизу шийки матки, що перешкоджає проникненню достатньої кількості сперматозоїдів в порожнину матки;

- вагінізм – самовільне скорочення м'язів піхви та промежини під впливом остраху статевого акту;

- в останні роки інсемінація стала широко застосовуватись для підвищення ефективності лікування безплідності в природньому або стимульованому циклах у жінок з ендометріозом, відсутністю овуляції, а також з безплідністю, причини якої не визначені.

Протипокази для проведення ВМІ

З боку жінки:

- терапевтичні та психічні захворювання, при яких неможливе виношування вагітності;

- пухлини та пухлиноподібні утвори яйника;

- злоякісні новоутворення будь-якої локалізації.

Які переваги внутрішньоматкової інсемінації перед статевим актом?

Введення сперми безпосередньо в порожнину матки дозволяє:

1. Уникнути впливу так званого шийкового фактору ─ впливу шийкового слизу на сперматозоїди, при звичайному статевому контакті частина їх затримується в цьому слизу та гине.

2. Проконтролювати процес овуляції та забезпечити зустріч сперматозоїдів та яйцеклітини в оптимальний для запліднення час.

3. Обробити сперму перед введенням її в цервікальний канал, що дозволяє покращити якість сперми і підвищує шанси на виникнення вагітності в порівнянні з природним статевим актом.

Як проводиться внутрішньоматкова інсемінація?

Виділяють наступні етапи лікування методом внутрішньоматкової інсемінації:

1. Стимуляція овуляції або природній менструальний цикл жінки.

2. Контроль дозрівання яйцеклітини та підготовки слизової оболонки матки.

3. Вибір часу інсемінації.

4. Обробка сперми.

5. Внутрішньоматкова інсемінація.

Внутрішньоматкова інсемінація може бути проведена в природньому (натуральному) або стимульованому циклі. Стимуляція овуляції проводиться під контролем УЗД, що дозволяє контролювати дозрівання яйцеклітини та збільшення товщини слизової оболонки матки ("Стимуляція овуляції"). При стимуляції овуляції частота вагітностей збільшується.

При проведенні процедури в натуральному циклі жінки при ультразвуковому дослідженні визначається час овуляції (в більшості випадків середина менструального циклу).

В день овуляції (стимульований або натуральний цикл) оброблена та сконцентрована сперма чоловіка в поживному середовищі через шийку матки вводиться в порожнину матки. Процедура внутрішньоматкової інсемінації безболісна, оскільки сперма вводиться за допомогою спеціального катетера з дуже маленьким діаметром, який безперешкодно проходить через канал шийки матки. Триває внутрішньоматкова інсемінація біля 2 хвилин. Після виконання процедури жінка знаходиться в горизонтальному положенні протягом 20-30 хвилин.

Умови для проведення ВМІ

I. Обстеження подружньої пари:

1. Мазок на ступінь чистоти (жінка) - 2 тижні.

2. Бактеріологічні посіви: хламідії, мікоплазма, уреаплазма, трихомонада, кандида, гарднерела (обидва подружжя) - 12 міс.

3. Мазок на онкоцитологію (жінка) - 12 міс.

4. Висновок терапевта про можливість виношування вагітності - без терміну.

5. УЗД молочних залоз - 12 міс.

6. Дослідження крові на антитіла до краснухи, тобто наявність імунітету (захисту) в жінки - без терміну.

II. Прохідні маткові труби. Оскільки запліднення відбувається в матковій трубі важливою умовою для настання вагітності є прохідні маткові труби. Оцінка прохідності маткових труб може проводитись декількома методами:

- лапароскопія;

- ехосальпінгографія;

- трансвагінальна гідролапароскопія;

- метросальпінгографія.

Оскільки для кожного методу є свої покази, вибір методу визначається сумісно з Вами і Вашим лікарем на прийомі.

III. Відсутність внутрішньоматкової патології.

Будь-які відхилення з боку порожнини матки перешкоджають настанню вагітності. Тому, при наявності в жінки вказівок на травматизацію слизової оболонки матки (вишкрібання порожнини матки при абортах та кровотечах, запалення слизової оболонки матки – ендометрит, внутрішньоматкова спіраль та інші фактори) рекомендується проведення гістероскопії для оцінки стану порожнини матки.

IV. Задовільна якість сперми – кількість рухливих сперматозоїдів більше 10 млн. на інсемінацію.

V. Відсутність гострого запального процесу будь-якої локалізації. Будь-яке запальне захворювання є протипоказом для проведення багатьох діагностичних та лікувальних процедур в медицині, оскільки несе в собі ризик погіршення стану пацієнта.

VI. Заповнення інформаційної згоди на проведення внутрішньоматкової інсемінації.

Можливі ускладнення при проведенні внутрішньоматкової інсемінації

Практично всі лікувальні маніпуляції в медичній практиці мають ризик можливих ускладнень, внутрішньоматкова інсемінація не є виключенням. До можливих ускладнень належать:

- алергічні реакції, пов'язані з введенням препаратів для стимуляції овуляції;

- шокоподібна реакція при введенні необробленої сперми в порожнину матки;

- синдром гіперстимуляції яйників;

- гостре запалення або загострення хронічного запалення органів жіночої статевої сфери;

- виникнення багатоплідної та/або позаматкової вагітності.