Пролактин (Prolactin). Все що про нього потрібно знати

Пролактин (Prolactin) - гіпофізарний гормон, що стимулює проліферацію молочної залози і секрецію молока. Пролактин - поліпептидний гормон, що виробляється в передній долі гіпофізу. Окрім гіпофіза, пролактин-синтезуючою здатністю володіють децидуальна оболонка, ендометрій і деякі інші тканини.

Під час вагітності пролактин стимулює зростання і розвиток молочних залоз, готуючи їх до лактації, грає певну роль у формуванні і функціонуванні жовтого тіла; після пологів стимулює секрецію молока. Естрогени стимулюють вироблення пролактину (пряма дія на ядерні рецептори лактотрофних клітин). Високий вміст пролактину під час вагітності і низьке під час менопаузи опосередкований естроген-чутливими механізмами. Високі дози пролактину впливають на менструальну функцію: він проявляє ановуляторний ефект на яйники, що обумовлює ановуляторність циклів в період годування грудьми. Фізіологічним стимулом виділення пролактину служить годування грудьми. В цілому пролактин активізує процеси анаболізму в організмі. Він регулює водно-солевий обмін, затримуючи виділення води і натрію нирками, стимулює всмоктування кальцію.

Добова секреція пролактину має пульсуючий характер і варіюється протягом доби з мінімумом в середині дня і максимумом незабаром після початку глибокого сну. Під час менструального циклу в лютеїнову фазу рівень пролактину декілька вище, ніж у фолікулінову. З 8-го тижня вагітності рівень пролактину підвищується, досягаючи піку до 20-25 тижня, потім знижується безпосередньо перед пологами і знов збільшується в період лактації.

Покази до призначення аналізу:

- галакторея;

- циклічні болі в молочній залозі;

- мастопатія;

- ановуляція;

- олігоменорея, аменорея;

- дисфункціональні маткові кровотечі;

- безпліддя;

- діагностика статевого інфантилізму;

- диференційна діагностика дійсного переношування вагітності;

- порушення лактації в післяпологовому періоді;

- клімакс, що важко перебігає;

- ожиріння;

- гірсутизм;

- зниження лібідо і потенції (чоловіки);

- гінекомастія (чоловіки);

- остеопороз;

- вибір тактики лікування гіперпролактинемічних станів.

Підготовка до дослідження

За 1 день до дослідження виключити секс і теплові дії (сауну), за 1 годину - паління. Взяття крові для дослідження бажано проводити до 10-ої години ранку.Метод визначення: ІФА.

 

Підвищення значень:

1. Захворювання гіпоталамуса: пухлини – первинні і метастази; інфільтративні захворювання (гістіоцитоз X, саркоїдоз, туберкульоз, псевдопухлина мозку); артеріо-венозні вади; опромінення гіпоталамічної ділянки; пошкодження ніжки гіпофіза (синдром перерізання ніжки гіпофіза).

2. Захворювання гіпофіза: пролактинома, аденома гіпофіза, синдром "порожнього" турецького сідла, краніофарингіома, інтрацелюлярна кіста, кіста кишені Ратке, інтрацелюлярна гермінома, інтраселярна менінгіома.

3. Гіпофункція щитовидної залози – первинний гіпотиреоз.

4. Синдром полікістозних яєчників.

5. Хронічна ниркова недостатність.

6. Цироз печінки.

7. Недостатність кори наднирників і природжена дисфункція кори наднирників.

8. Пухлини, що продукують естроген.

9. Пошкодження грудної клітки.

10. Ектопічна секреція гормону.

11. Нервова анорексія.

12. Гіпоглікемія, викликана інсуліном.

13. Оперізуючий лишай.

14. Лікування циметідіном, ранітідіном, антипсихотичними засобами (нейролептики, похідні фенотіазину), прийом естрогенів, лабеталолу, метоклопраміду (внутрішньовенне введення, тривалий пероральний прийом великих доз), даназолу, фуросеміду.

Зниження значень:

1. Синдром Шихана (апоплексія гіпофіза).

2. Прийом наступних препаратів: протисудомних засобів (карбамазепін, леводопа), дофамінергичних засобів (бромкріптин, каберголін), кон'югованих естрогенів, циклоспорину А, дексаметазону, допаміну, апоморфіну, метоклопраміду (при пероральному прийомі), морфіну, ніфедіпіну, ріфампіцину, тамоксифену.

3. Рентгенотерапія.

4. Чинники, що викликають гіперглікемію.