Токсоплазмоз

Коти є кінцевими господарями, в організмі яких відбувається цикл розвитку Toxoplasma gondii. Виділяючись з фекаліями у зовнішнє середовище, збудник потрапляє в організм людини. Людина заражається, вживаючи в їжу недостатньо оброблене м’ясо, через брудні руки тощо. При зараженні матері під час вагітності можлива трансплацентарна передача інфекціі до дитини. У 70-90 % випадків вродженого токсоплазмозу у новонароджених відсутня симптоматика захворювання, яка починає проявлятися через місяці і роки. Симптомами вродженого токсоплазмозу при народженні можуть бути генералізована лімфаденопатія, гепатимегалія, спленомегалія, жовтяниця, макулопапульозна висипка. Як наслідок внутрішньоутробного менінгоенцефаліту розвивається мікроцефалія, гідроцефалія, хоріоретиніт, судомний синдром і глухота.
Інфекція, набута після народження, як правило, перебігає безсимптомно. Інкубаційний період коливається від 4 до 21 дня. Основним методом діагностики є серологічний. Імуноглобуліни G досягають пікової концентрації через 1-2 місяці після інфекції і залишаються позитивними невизначено довго. Імуноглобулін M визначається через 2 тижні після інфікування, досягаючи пікової концентрації через місяць.
Діагноз вродженого токсоплазмозу може бути встановлений пренатально при обстеженні крові плоду або амніотичної рідини(визначення IgM, IgA , ДНК T.gondil з використанням ПЦР).
При ультрасонографії збільшення розмірів латеральних шлуночків є непрямими ознаками інфекції.
Вагітні жінки, у яких серостатус не відомий або серонегативні повинні уникати контакту із землею і іншими об`єктами, які можуть бути забруднені фекаліями котів, або працювати в рукавицях, мити руки після роботи.