Гострокінцеві кондиломи (статеві бородавки)

По-перше, частота розповсюдження інфекції є високою. Число інфікованих у світі збільшилось в 10 разів.

По-друге, ПВІ надзвичайно важка для діагностики, особливо її латентна форма, при якій, не дивлячись на наявність вірусів, морфологічних змін в тканині не спостерігається.

По-третє, ВПЛ розглядається як етіологічний фактор в розвитку раку шийки матки. Зв`язок ВПЛ з передраковим станом і інвазивним цервікальним каналом стала відома останні 15 років. Епідеміологічні і вірусологічні дослідження підтверджують, що 95% всіх плоско клітинних раків шийки матки містять ВПЛ-ДНК. Решта 5%, ймовірно, є наслідком інфекцій ще нерозпізнаних ВПЛ.
Папіломовірусна інфекція може бути клінічно вираженою, протікати субклінічно або латентно.
Клінічна форма ПВІ є причиною відповідних симптомів у пацієнтів і видима неозброєним оком. Проявом клінічної форми є генітальні бородавки (гострокінцеві, плоскі чи ендофітні кондиломи зовнішніх статевих органів, піхви, шийки матки).
Субклінічна форма не супроводжується, але може бути діагностована при кольпоскопії чи мікроскопічному дослідженні тканини.
Латентна форма не може бути діагностована кольпоскопічно, цитологічно та гістологічно. Однак наявність ВПЛ в біоптатах шийки матки при латентній формі інфекції можна виявити по наявності ДНК віруса. З цією метою частіше всього застосовують наступні методи: полімерезна ланцюгова реакція (ПЛР), Hybrid Capture (метод на основі гібридизації в розчині).
У осіб з нормальним імунітетом спостерігається спонтанне зникнення бородавок приблизно у 2/3 випадків. Дефекти імунітету тягнуть за собою підвищену діагностику захворювання та персистування інфекції.
Важливо вімітити, що видимі гострокінцеві кондиломи зустрічаються нечасто і є лише «верхівкою айсберга», тоді як значно більша частина випадає на субклінічну та латентну форми. Тому особливу увагу викликають сучасні методи, скеровані на діагностику латентної ПВІ та ранніх передракових уражень шийки матки.
Застосування методу визначення ДНК ВПЛ підвищує ефективність виявлення передракових станів, по-перше, тому що чутливість метода виключно висока, його передбачуваний рівень незрівняно вищий, ніж цитологічного, по –друге, стандартизація молекулярно-біологічних методів можлива, тоді як цитологічні обстеження важко звести до одного стандарту.
Якщо в матеріалі, взятому з ендоцервіксу, визначається ДНК ВПЛ, це є досить строгою попередньою ознакою клітинної дисплазії і можливості пухлинної трансформації. Прогресування клітинного переродження у більшості випадків пов`язано з типом ВПЛ: виявлення онкогенного типу вірусу 16,18,31,33,35,39,45,52,56,58,59,66 дає основу передбачати, що клітини епітелію можуть скоріш за все злоякісно переродитись. Частота виявлення 12-ти типів ВПЛ високого ризику малігнізації в два рази перевищує частоту виявлення лише 16 і /або 18 типів. Це свідчить на користь важливості використання тестів на всі типи високого ризику в скринінгових обстеженнях.
Таким чином, концепція первинного скринінгу полягає в наступному:

- використання цитологічної діагностики для жінок, молодших 30 років;

- ВПЛ –тестування та цитологічне обстеження мазків з шийки матки у жінок старше 30 років.

Така політика визначається тим фактом, що у жінок молодше 30 років більше 70% уражень

викликаних ВПЛ, регресують спонтанно, тоді як у жінок середнього віку у зв`язку з персистенцією вірусу, ураження регресують значно рідше.

Одна з самих неприємних і непередбачуваних інфекцій.Погано піддається лікуванню,часто рецидивує,неможливо чітко зпрогнозувати тривалість лікування,тому,що вилікування напряму залежать від стану імунітету.В наслідок цього опускаються руки в пацієнтів та лікарів,що призводить до того,що пацієнти міняють лікарів та клініки.

В нас достатньо досвіду для того,щоб розібратись і допомогти Вам.